обмілілий

обмілілий
[обм'іл’і/лией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "обмілілий" в других словарях:

  • обмілілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • обмілілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обміліти …   Український тлумачний словник

  • білет — а, ч., розм. 1) Те саме, що квиток. 2) Документ, який свідчить про ставлення людини до тих чи інших обов язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін. •• Бі/лий біле/т свідоцтво про звільнення від військової служби.… …   Український тлумачний словник

  • на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»